Всі дороги ведуть до Риму. Бажаю щоб і Ваша дорога завела Вас у столицю Італії!

Через велике різноманіття визначних місць та шалений потік туристів відвідати усе просто неможливо. Тому після двох тижнів у самому серці Італії, для нас Рим залишився ще великою мірою небаченим. Надіємося, що ненадовго.

І так з чого ж усе почалося? З цим місцем знайомі ще з уроків всесвітньої історії та історичних фільмів. Відомий на увесь світ – Колізей! А навколо нього, безліч туристів різних національностей і майже у кожного другого є  відомий винахід 21 століття – селфі-палка. Ну а як не зробити фото на фоні Колосео, а саме так його і називають італійці.  Вартість входу – 12 євро. І після довгої черги та проходження системи пропуску Ви опиняєтеся у мурах Колізею. До наших днів він не зберігся повністю, тому трішки відреставрований, а інші частини залишили без втручання.

Наступним ми відвідали Ватикан. Площа Святого Петра оточена колонами, на площі височіє обеліск, якого називають «Свідком», розміщений фонтан та найбільший у світі християнський храм – Собор Святого Петра, або ж як його називають італійською та латинською – Базиліка Святого Петра. Вхід у собор безкоштовний. Черги значні. Попри спеку, будьте належно одягнуті: у жінок одяг має закривати плечі, шорти чи спідниця також не можуть бут короткими. Це важливо, адже Вам можуть відмовити у вході. Хоча і це не критично, адже  поблизу площі продають хустинки та шарфи ( ціна від 4 євро). Собор є безумовно архітектурним шедевром, як ззовні, так і в середині.

Далі ми відвідували площі Іспанії, Венеції, Гарібалді… На кожній свої пам’ятники та архітектурні споруди. Варто відвідати найзнаменитіші фонтани Риму – фонтани ді Треві. Найбільше сподобався гуляти по нічному Римі, коли вулиці менше заповнені туристами та немає шаленої спеки.

Відпочивали також на Тірренському морі ( 35 км від Риму).  Пляжі є платні та безкоштовні. На платному пляжі є парасольки, лежаки, дитячий майданчик, басейн, ресторан, душ, туалет, майданчик для пляжного волейболу та парковка (накрита). Вартість – 6 євро з однієї людини. Море тепле, вхід піщаний. Колір піску незвичний – сірий, дуже схожий на попіл.

Перебуваючи у Римі неможливо не замітити, що з однієї сторони він оточений горами, куди ми і вирушили. Серед гір є декілька вулканів (уже сплячих), у кратерах яких утворилися озера, які не мають дна. У горах безліч сіл та містечок. Кожне має чим привабити туриста. У одному із сіл фірмова страва – це страви із ягодами, особливо з полуницями, які за легендою збирають у горах поблизу. Серед них – тістечка, млинці, ягідні салати. Смачно, проте нічого особливого, xоча кафе дуже затишні, стильні і у всіх столики на вулиці, звідки відкривається мальовничий краєвид на гори та озеро. Наступним пунктом ми обрали містечко, яке славиться вином та поркеттою (традиційна італійська страва, яка являє собою запечений рулет з свинини). Поркетта дуже схожа на звичайні домашні рулети, що печуть із свинини на Великдень українські господині. Хоча страва досить звичайна, туристів у ресторанах безліч. Більше ніж поркетта нам сподобався хліб, що печуть у ресторанах. Набагато смачніший за пухкий хліб, що продають у магазинах.

Що ж порадити скуштувати у Римі? Паста, суплі (рисові кульки з сиром обсмажені в паніровці) , лазанья, різотто, піцца, прошутто, тірамісу, джелато, страви із морепродуктами і звичайно сири – справжню моцарелу ді буфала та пармезан… Звичайно, всі ці страви та продукти не є екзотичними, а уже давно стали інтернаціональними, але спробувати їх в Італії також варто. Чомусь трішки більшого чекала від італійської піци, тому не можу ствердити, що дуже смачна, або ж у нас навчилися робити не менш смачну. Якщо захочете спробувати то смачніша в ресторанах, ніж у бістро. Для любителів фастфуду раджу спробувати – кебаб. Ситно та смачно.

Раджу відвідати Рим та не обмежуватися побаченим, і відкрити для себе все більше міст та країн. Адже краще один раз поїхати та побачити, ніж сто раз почути.