Понад 60 млн. років тому, під впливом вітру та води, перепаду температури з доісторичного моря «вийшли» ті, що парять у повітрі (саме так, перекладається назва скель «Метеора» з грецької).
Кажуть, що перші монахи-відлюдники з’явилися тут ще в IX столітті. Жили вони в скельних поглибленнях і природних печерах, але, набіги розбійників змусили ченців покинути печери і побудувати монастирі на вершинах скель.
Тому вдивляючись на вершини, складно стає навіть уявити, як велось будівництво в таких екстремальних умовах. Адже всі будівельні матеріали, так само як і провізія потрапляли нагору тільки за допомогою підвісних сходів або ж спеціальних сіток, які піднімали ченці, за допомогою т.зв. підйомних мереж.Лише у 20 -х роках ХХ ст., після прокладення дороги, у скелях були прорублені кам’яні сходи, по яким нині піднімаються туристи та паломники.
При цьому кожен з шести діючих монастирів є унікальним та неповторним. Саме тому, а не через встановлений графік відвідувань їх просто не можливо обійти за день. Ми відвідали два.
Першим був монастир «Святої Варвари» або «Русанов», історія якого розпочинається у 1288 році , як чоловічого і лише з 1545 року, після реставрації, монастир стає жіночим.
У храмі монастиря можна побачити фрески ХVI ст., представників крітської школи та перше введення яскравого червоного кольору художником Русану, а також старовинні ікони. Сама територія не велика, але з неї відкривається прекрасний вид на м. Каламбаку, незважаючи на найнижче розташування цього монастирю.
Наступною зупинкою, стали стіни «Великого Метеора» або «Преображення Господнього».Заснував монастир у 1334 році Чернець Афанасій (Метеорських) на скелі висотою 613 м. І незважаючи на прорублені у скелях сходини, ченці цього монастирю і нині використовують підйомну мережу (для провізій).
Даний монастир є найбільшим та найвищим зі всіх монастирів та вражає своєю величчю! Його головною святинею та окрасою є Преображенський Собор.Для тих хто захоплюється історією мистецтв Собор стане «Кладницею фресок». Адже тут переплітаються фрески македонського стилю живопису- по сирій штукатурці (датовані 1483 р.) та поствізантійського монументального живопису/крітської школи (датовані 1552р.). Ну а на стінах трапезної можна побачити фреску датовану 2008р.
Ще, особисто на мене справив враження – звін. Не стандартний,- той до якого ми усі звикли, а різний, однак звук від нього йде неймовірний!
В монастирі можна побачити старовинну пекарню, столярну майстерню, далі по коридору є «костниця» в якій зберігаються черепа та кості проживавших тут монахів.
На північно – східній стороні від трапезної знаходиться приміщення лікарні, після реставрації якого (1998р) тут розміщено Музей монастирських реліквій та священних сосудів візантійської та пост візантійської епох ( старовинні ікони XIV-XVI ст., вишиті золотом плащаниці, різьблені хрести, а також рідкісні стародавні книги та рукописи датовані X- XI ст…). Тут відкриті для відвідування історичний та етнографічний музеї.
І … оглядовий майданчик. Звідки відкривається неповторний, фантастичний пейзаж Фісалії…, як на гігантські сталагмітові скали так і інші монастирі… І саме в цей момент ти розумієш – це дійсно восьме чудо світу!!!
Ну і на кінець, не забувайте, що , окрім туристично-паломницького центру Метеори насамперед є діючими монастирями, з своїми правилами та обмеженнями.
На територію монастирів не пускають чоловіків у шортах вище колін і жінок у штанях та коротких спідницях (втім, спідницю- парео можна отримати при вході).
Вхід для громадян Греції безкоштовний, для решти — 2 євро.